Досягнення успіху через сльози та біль

Перед своїм семиріччям Гліб, надивившись роликів на Ютубі, став просити купити йому скейтборд. В цих роликах досвідчені професіонали виконувати трюки на скейтбордах легко та невимушено.

Син думав, що він теж зможе легко робити ці трюки. Адже ніхто не знімає, як вчилися кататися ці, тепер вже професіонали. Скільки разів вони падали, перш ніж виконати ідеально якийсь трюк і викласти його на Ютуб.

Ми, все ж таки, купили Глібу на день народження скейтборд (точніше пеніборд для початківців) і на вихідних пішли випробовувати борд в парку, де є ідеально рівні бетонні доріжки для катання.

Звичайно ж, син не зміг одразу навіть просто проїхати на борді. Я йому допомагав ставати на пеніборд і їхати, тягнучи сина доріжкою за рукав. Гліб був дуже здивований тим, що не зміг одразу виконувати трюки, як професіонали в роликах на Ютубі, але потрібно було, щоб він сам відчув на собі, що не все так просто дається в цьому житті. Розмовами це не поясниш. Точніше, пояснити можна, але ефекту буде нуль.

Одне з перших катань на пеніборді виглядало так:

Після кілька невдалих спроб катання, безлічі падінь, сліз від болю, Гліб перестав брати з собою борд в парк і пересів на велосипед, на якому він впевнено катався. Жодні вмовляння і пояснення, що всі професіонали починали з падінь та забоїв не діяли на сина і він закинув свій скейтборд і більше на ньому того літа не катався. Ми теж змирилися з цим, вирішили, що ще не настав час.

Повернулася тема скейтборду майже через рік після перших спроб сина покататися на борді під час весняного карантину 2020. Гліб знову почав дивитися відео з трюками професіоналів скейтбордистів, але цього разу він знайшов відео, де досвідчений трюкач наприкінці кожного свого ролика показував, як він тренувався виконувати ці трюки, як він падав, підіймався і знову намагався виконати цей трюк. Ми з дружиною підхопили цю тему і почали пояснювати Глібу, що професіонали теж падають, але встають і знову пробують зробити трюк.

В підсумку ми домовились з сином, що він спробує знову кататися на своєму пеніборді. Коли зняли обмеження на відвідування парків через карантин, ми знову почали ходити в парк. Гліб почав брати з собою свій скейт і вчився кататися на ньому. Він знов падав, не виходило, але син знов і знов намагався. Цього разу без ниття та сліз. З кожним разом у нього виходило все краще і краще. Велосипед все літо простояв майже без діла і наприкінці літа Гліб вже впевнено їздив на скейті. Поки без трюків, але вже впевнено і швидко.