Кожного року 2 квітня відзначається день поширення інформації про аутизм (World Autism Awareness Day), встановлений ООН для підвищення обізнаності про розлади аутистичного спектра (РАС). В цей день вся спільнота, пов’язана з аутизмом, намагається зробити свій вклад в поширення інформації про аутизм.
В 2026 році я вирішив, що прийшов час розказати однокласникам Гліба про його аутизм. Батькам однокласників сина я розказав про його аутизм ще на перших батьківських зборах на початку першого класу в 2019 році. До сьомого класу в 2026 році переважна більшість дітей продовжувала вчитися разом з Глібом, проте не всі знали про аутизм нашого сина.
Звичайно, вони бачили та розуміли, що у нього є свої особливості, проте що конкретно більшість однокласників не знала або не розуміла.Тому в нашій команді супроводу виникла ідея, щоб Гліб сам презентував себе перед класом саме 2 квітня.
Спочатку я проговорив цю ідею з сином та отримав його згоду на це, потім підготував коротку презентацію, щоб вони була досить інформативна, але не дуже велика для підлітків. Я роздрукував презентацію і ми з Глібом декілька разів порепетировали виступ перед аудиторією.
Класна керівниця Гліба Яна Миколаївна та психологиня ліцею Юлія Вікторівна у всьому нас підтримували та допомогли організувати виступ сина перед однокласниками саме 2 квітня. Справа в тому, що навчання в ліцеї, де навчається Гліб організовано таким чином – один тиждень офлайн в стінах навчального закладу, потім 2 тижні онлайн навчання вдома. Це зроблено із міркувань безпеки, так як Кривий Ріг знаходиться близько до зони бойових дій, тому в укриття діти спускаються дуже часто під час повітряної тривоги, а місця там тільки на третину всіх учнів ліцею. Тому керівництвом був розроблений саме такий формат відвідування школи.
Так вийшло, що 2 квітня припало саме на онлайн тиждень, тому довелося запрошувати дітей до стін ліцею безпосередньо для організації виступу Гліба. Саме для цього адміністрація ліцею відмінила 2 останні уроки в цей день та прописала цей захід в навчальному плані класу, тобто зробила відвідування виступу Гліба обов’язковим, як будь який урок.
Чесно кажучи, то я не думав що прийде багато однокласників Гліба на його виступ і розраховував на десь половину класу, проте прийшли майже всі – із 25 учнів класу було 20. Я також був присутній на цьому заході, який приходив в досить просторій актовій залі з проектором та трибуною для виступів.
Ми з Глібом прийшли раніше, щоб син міг трохи адаптуватися до обстановки, мені дали пульт для перемикання презентації на проекторі, діти почали збиратися в актовій залі.
На початку психологиня ліцею розказала мету цього заходу, про те, що 2 квітня є днем поширення інформації про аутизм та дітям показали короткий мультфільм про аутизм. Потім вже був виступ Гліба перед однокласниками. Син тримався досить впевнено з самого початку і до кінця свого виступу.

Презентація була оформлена з використанням комп’ютерних термінів, які так знайомі підліткам та доповненні картинками, які мені допоміг створити ШІ. Гліб розказав про свої сильні та слабкі сторони, про свою особливість світосприйняття та додав статистики про аутизм в кінці виступу. Із самою презентацію можна ознайомитися ось тут.
Після виступу сина всі привітали його бурхливими оплесками та були питання від однокласників. Питання були стосовно його уподобань та інтересів, а не особливостей світосприйняття. Можливо 7 клас ще занадто малі, щоб зрозуміти та осягнути інформацію про аутизм, а можливо діти бачать в Глібі просто хлопчика, який має такі самі уподобання та інтереси, як і вони, але зі своїми особливостями характеру. В будь якому випадку ставлення однокласників сина до нього позитивне та вони його сприймають частиною “зграї”.
Після питань із залу психологиня Юлія Вікторівна дуже вдало звернула увагу на хист Гліба у використанні англійської мови на такому рівні, який недоступний його однокласникам, таким чином підкресливши його здібності, а потім знайшла спільне (улюблений спорт, фільми, предмети в школі та інше) між Глібом та його однокласниками, підкресливши однаковість в деяких речах між дітьми.
Закінчився захід спільним фотографуванням та моєю подякою Юлії Вікторівні та Яні Миколаївні за чудову організацію.

Я не можу змінити весь світ, проте можу вплинути на своє найближче оточення та донести інформацію про аутизм хоча б в межах 20 дітей, які досить скоро стануть дорослими та, сподіваюсь, будуть мати розуміння та повагу до людей з особливостями.

