У своїх статтях я описую наш досвід застосування Прикладного аналізу поведінки для навчання Гліба і в жодному разі не закликаю відтворювати наш досвід за моїми статтями.

Прикладний аналіз поведінки досить непроста наука і використовуння його без настанов досвідченого і кваліфікованого фахівця може призвести до неприємних наслідків, які можуть призвести до збільшення небажаної поведінки, залежності від підказок і т.д. Недостатньо прочитати пару книг і закінчити батьківські курси з АВА онлайн. Виправляти помилки значно складніше, ніж формувати нові навички з чистого аркуша, навіть за допомогою кваліфікованого фахівця.

Я починав своє знайомство з прикладним аналізом поведінки з читання книги Роберта Шрамма «Дитячий аутизм та АВА». У цій книзі доступною для батьків мовою описується основні принципи формування поведінки та використання прикладного аналізу поведінки. Також ми закінчили із дружиною 2 модулі батьківських курсів Юлії Ерц онлайн. Офіційно було оформлено на дружину, але навчалися та складали іспит ми разом. Єдине про що я шкодую те, що ми пройшли ці курси тільки через рік після того, як почали працювати з нашою кураторкою.

До проходження цих курсів Алла Сергіївна перекладала нам спеціальні терміни прикладного аналізу поведінки на людську мову, щоб нам було зрозуміло. Через це бувало непорозуміння з нашого боку. Після проходження першого модуля ми вже розмовляли однією мовою і нам було зрозуміло, що і про що говорить наша кураторка. Їй полегшало доносити до нас свої думки, а нам їх розуміти.

Нам дуже пощастило, що ми почали працювати саме з Аллою Сергіївною Москалець. Адже вона саме той фахівець, який відповідає практично всім вимогам (адже ідеальних людей не буває), які я для себе визначив після чотирьох років вивчення на просторах інтернету інформації, пов’язаної з аутизмом та прикладним аналізом поведінки:

1. Проходження як мінімум чотирьох модулів курсів з Прикладного аналізу поведінки, а краще всі п’ять.
2. Робота із супервізором. Це досвідченіший фахівець, який контролюватиме правильність дій уже куратора.
3. Складання програми розвитку після проведення тестування дитини за системою VB-MAPP, ABLLS-R або будь-якою іншою системою тестування.
4. Вибір актуальних функціональних цілей у програмі. Наприклад, якщо у дитини немає навички прохання, то навчання фігур або кольорів – це нефункціональна навичка, а навичка прохання якраз навпаки.
5. Виконувати запити батьків навчання дитини. Як це було в нас із навичкою чекати. 
6. Постійна взаємодія з батьками та контроль реалізації цілей, поставлених у програмі розвитку.
7. Проведення занять із дитиною у присутності батьків, якщо це офф-лайн заняття. Щорічно ми їздили до Аллі Сергіївни до її центру роботи з особливими дітьми, де вона сама особисто проводила заняття з Глібом у нашій присутності і паралельно показувала нам як працювати з сином вдома. Центр нажаль знаходився в Маріуполі і станом на липень 2022 року не працює через війну.
8. Постійний саморозвиток – відвідування конференцій, читання нової літератури, обмін досвідом із колегами.

Я хочу сказати, що батьки можуть самі допомогти своїй дитині з аутизмом за підтримки такого фахівця, як наша кураторка. Необов’язково цей фахівець має перебувати поряд з вами в одному місті. З розвитком сучасних технологій навчатись, консультувати, контролювати можна і на відстані. Навіть якщо такий чудовий фахівець є поруч, у будь-якому разі батькам буде легше узагальнювати та переносити у життєві ситуації навички, яким навчили дитину у якомусь центрі.

Як каже Алла Сергіївна: «Будь-яка навичка, відпрацьована в робочій обстановці, повинна переноситися в життя. Інакше немає жодного сенсу цієї навички навчати».