Проходження комісії в Інклюзивно-ресурсному центрі(ІРЦ) в кінці 4 класу

Навесні 2023 року Гліб закінчив 4 клас початкової школи та восени цього ж року піде у 5 клас вже середньої школи. Як завжди в середині учбового року ми зустрічалися командою супроводу у школі, де обговорювали успіхи та труднощі сина у школі. На цій же зустрічі нам порекомендували пройти комісію ІРЦ при переході з початкової школи до середньої.

Згідно інформації на сайті Міністерства освіти та науки(МОН) України повторна комплексна оцінка фахівцями інклюзивно-ресурсного центру проводиться у разі:

  • переходу дитини з особливими освітніми потребами з дитячого садка до школи (Гліб її проходив перед першим класом); 
  • переходу дитини зі спеціального закладу освіти до інклюзивної форми навчання;
  • рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні дитиною освітньої програми.

Хоча проходження комісії ІРЦ при переході з 4 в 5 клас не є обов’язковим, а носить лише рекомендаційний характер, ми з дружиною все одно вирішили скористатися послугами ІРЦ. Було цікаво дізнатися думку про Гліба спеціалістів так би мовити зі сторони. Ми зв’язались з представником ІРЦ одразу після зустрічі з командою супроводу в кінці січня, а на зустріч для комплексної оцінки сина записали аж на 20 квітня.

Десь у середині квітня ми розказали сину про його аутизм та про комплексну оцінку в ІРЦ. Гліб сприйняв з розумінням цю інформацію, але дуже хвилювався, що не відповість на всі питання на комплексній оцінці. Фактично для нього це був як екзамен. Ми підтримували сина весь час та казали, що у нього все вийде.

В назначений день Ірина з Глібом поїхали на комісію ІРЦ на 9 годину ранку. В кімнаті крім сина з дружиною знаходились також дві працівниці ІРЦ, одна з яких проводила тестування Гліба, а інша робила записи по результатам комплексної оцінки.

Вся процедура пройшла у невимушеній розкутій атмосфері та зайняла біля 40 хвилин, під час якої Гліба тестували у таких напрямках:

  1. Фізичний розвиток.
  2. Мовленевий розвиток.
  3. Когнітивна сфера.
  4. Емоційно-Вольова сфера.

Тепер трохи докладніше по всім напрямкам.

  1. З фізичним розвитком у Гліба все в нормі. Фізіологічних проблем немає, контролює свої рухи та їх швидкість. Також достатньо орієнтується в просторі, відносно себе та предметів, на аркуші. Недаремно син ходить на карате.
  1. З мовленнєвим розвитком фахівчині ІРЦ прямо всі нагальні проблеми підмітили на всі 100%. Якщо розуміння зверненого мовлення достатнє, то у всіх інших компонентах мовлення вони підмітили незначні порушення, над якими ми працюємо весь час з моменту, коли дізнались про аутизм у Гліба, до сьогодні. Я зацитую для прикладу: «Фраза поширена з елементами аграматизму, Іноді не узгоджує слова в реченні, допускає помилки у використанні відмінкових форм. Активності у спілкуванні не проявляє, але на питання дорослого відповідає непоширеною фразою».

Одне із завдань в цьому блоці було розказати сюжет по картинкам. Ми це практикували з сином з самого малечку і прогрес у цьому питанні був, проте не такий як хотілося нам.

Глібу показали 6 картинок, на яких був зображений сюжет погоні кішки за мишкою. Там була ціла детективна історія, яку сину потрібно було розказати. Мишка втекла від кішки та сховалася у пляшку, з якої її не могла дістати кішка. Поки кішка ходила за інструментами, щоб дістати мишку, її друзі допомогли вибратися з пляшки, а кішка залишилися ні з чим. Гліб побудував свою розповідь таким чином. «Мишка тікала від кішки, а потім мишка втекла. Кінець.» Звичайно цього було недостатньо, тому сина змусили розказати повністю всю історію. Він це завдання виконав, проте з багатьма помилками та підказками.

До цього ще додаються проблеми з ритмом, темпом та наголосом у мовленні. Ця сфера одна із самих вразливих у сина, над якою  нам ще багато потрібно працювати.

  1. При тестуванні когнітивної сфери ми ще раз переконались, що Гліб краще сприймає інформацію візуально, тому швидкість сприймання та переробки аудіальної інформації у сина знижені та йому потрібно іноді декілька разів повторити або спростити інструкцію.

В цьому блоці тестування були пару жартівливих випадків, коли у Гліба спитали яка найголовніша пісня нашою країни, маючи на увазі гімн України. На що син відповів що це «Жовто-блакитне серце»- пісня Артема Пивоварова Маніфест. Це була нестандартна відповідь, яка була хоч і неправильною, але була визнана фахівчинями ІРЦ теж дуже важливою, як і гімн України.

Друга нестандартна ситуація виникла, коли у Гліба запитали про те які він знає океани. Син відповів, що не може назвати їх українською, проте може сказати…англійською. Я мабуть про це напишу окрему статтю, тому що Гліб спілкується англійською набагато краще, ніж українською. При чому навчився він сам по відео на Ютубі і дивиться весь контент виключно англійською.

Вирішено було прийняти відповіді від Гліба англійською мовою. Він з легкістю назвав всі океани, проте фахівчині ІРЦ були не дуже впевнені чи правильно син дав відповідь, тому що з англійською у них було не дуже.

В цілому в цій сфері у Гліба достатній рівень. Звичайно, що є проблеми, але не суттєві. Основна проблема – це нестійка концентрація уваги.

  1. Емоційно-вольова сфера- це ще одна «ахілесова п’ята» нашого сина, як і мовлення. На контакт Гліб іде легко, проте сам рідко стає його ініціатором, і потребує заохочень до спілкування та продовження діалогу. Помітили фахівчині ІРЦ і труднощі з соціальною комунікацією та взаємодією, з інтерпретацією соціальних ситуацій, прогнозуванні соціальних наслідків та зчитувань невербальних сигналів. Одним словом прояви аутизму у всій красі.

Згідно нових правил інклюзії в Україні, які втупили в силу 1 січня 2022 року, Глібу була визначена 2 групи підтримки зі збереженням в інклюзивному класі асистента вчителя та 2 години на тиждень заняття з психологом школи для розвитку емоційно-вольової сфери.

Не дивлячись на те, що тестування проходило протягом 40 хвилин без перерв, в кінці Гліб сказав, що йому було легко відповідати на всі питання і він очікував, що це будуть більш складні завдання, як в школі.