Чому ми не даємо Глібу ліки

Під ліками в цій статті я маю на увазі різні ноотропи, нейролептики та інші препарати, що впливають на нервову систему.

Коли ми потрапили на прийом до невролога, який відразу поставив діагноз РАС, він виписав нам лекарства. Ми з дружиною були в розгубленості та легкій паніці. Про аутизм я тоді не знав нічого, дружина щось чула, тому ми стали виконувати всі рекомендації лікаря. До того ж, його рекомендували як фахівця, який займається дітьми з аутизмом.

Цей фахівець призначив Глібу – гліятон, ноофен та кіндінорм. І сказав з’явиться до нього за півроку.

  1. Гліятон взагалі дітям не можна давати, лише дорослим. Побічні реакції – тривога, безсоння, нудота, головний біль, зуд, кропив’янка, почервоніння шкіри тощо.

Але це ж призначив фахівець, отже, так треба.

  1. Ноофен – діюча речовина фенібут (один з різновидів ноотропів). Ноотропи не використовують у США та інших розвинених країнах, проте дуже широко застосовують у країнах третього світу, до яких належить, на жаль, і Україна. Ступінь доведеності показання до застосування ноотропів у світі не вище за С, а в основному D (затвердження засноване на думці експертів). Для фенібуту зокрема проведено 2 клінічні випробування з 1997 р. Для жодного з перелічених показань до застосування не вказано ступінь доведеності.

Але це ж призначив фахівець, отже, так треба.

  1. Кіндинорм – гомеопатичний засіб, до ефективності яких я ставлюся скептично, як і офіційна медицина.

Але це ж призначив фахівець, отже, так треба.Я відразу кинувся по аптеках купувати ці ліки і ми все сумлінно давали Глібу. Курс розрахуван на 30 днів. В результаті:

  1. Гліб і так погано спав, а після початку прийому цих ліків він почав вночі вставати з ліжка і ходить по квартирі в пошуках невідомо чого.
  2. На той час у Гліба так і не з’явилася мова, хоча фахівець нас запевняв, що ймовірність появи її дуже висока після прийому даних ліків.
  3. Істерики нікуди не поділися. Навіть посилились.
  4. Навіть якщо у Гліба і були побічні реакції після прийому цих ліків, то ми про них не знали, тому що тоді син ще не міг про них розповісти, якщо вони були невидимі нам.

У той період ми не бачили та не знали про альтернативу, тому робили все, що прописав лікар. Час йшов. Я заглиблювався в тему аутизму і все більше схилявся до думки, що ліки Глібу не допоможуть, а може, навіть і нашкодять. Адже причини аутизму досі не з’ясували і ліки, що призначаються, не призначені саме для дітей з аутизмом. Ще невідомо, як відреагує організм Гліба на довгострокове їх застосування.

Враховуючи, що позитивних результатів від застосування цих ліків ми не отримали, ми вирішили більше не ставити експерименти з лікарськими препаратами над нашим сином.

На той час я вже прочитав книги Кетрін Морріс «Почути Голос Твій» та Роберта Шрамма «Дитячий аутизм та АВА». У щоденних заняттях на основі Прикладного аналізу поведінки(АВА) я побачив сенс і надію на зміну нашого життя на краще.

Потім ми зв’язалися з нашою кураторкою, за допомоги якої ми мали перший успіх застосування АВА буквально за 2 тижні після використання поведінкового втручання. Після цього успіху я переконався, що зміна нашого життя і життя нашої дитини залежить повністю від нас. 

“Через кількість до якості” – так повторював на уроках фізкультури мій учитель у школі. Чим більше ви повторюєте, тим краще у вас виходить з кожним разом. Цей принцип підходить до занять з АВА з дитиною. Це, безумовно, важко і енерговитратно, але коли бачиш, що твої зусилля змінюють життя твоєї дитини і відповідно твою на краще – це надає сили для наступних занять та подвигів, бо кожен освоєний навик твоєю дитиною майже подвиг.

Я впевнений, що мозок – це така сама частина тіла, як і м’язи, які можна натренувати регулярними заняттями. Головне правильно підібрати програму, знайти кваліфікованого тренера та не лінуватися.

Звичайно, для реабілітації дитини з аутизмом можна використовувати всі доступні засоби, але коли ресурси обмежені, як у нашому випадку, треба вибирати те, що дає позитивний результат у короткостроковій перспективі з надією на сприятливе майбутнє.

Наші ресурси – це я з дружиною, наша кураторка та спільне величезне бажання виростити Гліба самостійною людиною.