Навесні 2023 року Гліб закінчив 4 клас початкової школи і вже з 1 вересня пішов в 5 клас середньої. Це означає, що у нашого сина з’явився новий класний керівник, нові вчителі та предмети. Діти з класу в більшості залишились ті самі.

Класним керівником виявилась молода дівчина років 25, яка також викладає українську мову та літературу в класі. Вчитель з англійської мови був єдиним, хто працював з Глібом в молодшій школі. Всі інші вчителі хоч і знали про сина, проте особисто з ним не спілкувались та не працювали.

Як і минулого року в 5 класі школа у Гліба була в більшості онлайн. Єдина зміна відбулася в організації учбового процесу в тому, що за літо підготували укриття в школі, і тепер діти можуть ходити до школи на оф-лайн навчання 1 раз на тиждень за бажанням.

Більшість класу ходить до школи 1 раз на тиждень і ми з дружиною вирішили, що Гліб буде відвідувати заняття задля соціалізації з однолітками. На початку ми хвилювалися як син буде сприймати  те, що під час повітряних тривог доведеться спускатися в укриття, але це виявилося марним хвилюванням.

Десь в кінці вересня ми як завжди зустрілися командою супроводу та підписали нову індивідуальну програму розвитку(ІПР) Гліба на 5 клас. Програма дуже якісна (досвід її складання  4 роки як ні як), проте виконати її дуже проблематично в умовах он-лайн навчання та відвідування школи 1 раз на тиждень. Дуже велике навантаження припадає на дружину, яка допомагає Глібу в навчанні та фактично виконує роль домашнього асистента вчителя.

Школа нашого сина знаходиться приблизно в 1 км від нашого дому або 2 зупинки на трамваї. Щоб сісти на трамвай до школи, потрібно перейти дорогу на потрібну зупинку без світлофора. Тому зранку в той 1 день на тиждень, коли у Гліба заняття в школі, дружина його проводжає через дорогу на зупинку, він сідає в трамвай і далі самостійно їде до школи. Потім виходить на потрібній зупинці, а там через дорогу переходить по світлофору і йде до школи. По прибуттю обов’язково дзвонить дружині, що він прибув до школи. Додатково у нас є можливість слідкувати на Глібом за допомогою Family Link.

Зі школи після уроків син повертається самостійно. Так само дзвонить дружини, що він вийшов зі школи, потім переходить дорогу по світлофору на зупинку на трамвая, сідає в трамвай і через 2 зупинки виходить біля дома і вже не переходить дорогу, а дворами йде додому. Це ще одна корисна навичка в скарбничку навичок самостійності Гліба.

Стосовно успішності з уроків у сина все в порядку. Особливо йому подобається англійська мова та математика. Важко йде українська мова, література та історія в тих частинах, де потрібно щось розказувати та переказувати. Якщо це тест, то ніяких проблем немає. Також додалася ще одна іноземна мова – німецька. Хоча у Гліба є хист до англійської мови, німецька йому не зайшла. Каже, що складна мова, а англійська дуже легка.

В 5 класі дітям почали ставити оцінки за виконанні завдання та контрольні по 12-тібальній системі. Судячи по виписці оцінок, який ми отримали від класного керівника сина, Гліб майже по всім предметам доволі успішний. Звичайно ж в цьому є також заслуга дружини, яка тримає процес навчання сина під своїм контролем.

Також продовжуються заняття Гліба з психологинею школи згідно рекомендацій з останнього висновку ІРЦ, які проходять після уроків в школі 1 раз тиждень, коли син на офф-лайн навчанні. Їй дуже подобається займатися з Глібом, тому що син виконує майже всі запропоновані нею завдання. Сину цікаво та весело на цих заняттях, хоча він каже, що ходить до Юлії Вікторівни пограти, а не займатись.

В кінці семестру як завжди збиралися в школі командою супроводу, щоб підбити проміжні результати виконання Індивідуальної програми розвитку Гліба, яка була затверджена на початку семестру. На цих зборах від класної керивчині сина ми дізналися дуже цікаві речі про його дозвілля в школі, про які ми не дізналися він нього.

Вона розказала, що у Гліба з’явився друг в класі, з яким він постійно спілкується, намагається сісти поруч в укритті та навіть обмінялися номерами телефонів один з одним. Інші діти з класу також спілкуються з сином та грають з ним на перервах. Одного разу дівчата з класу навчили Гліба крутити хула-хуп, який постійно у нього падав на першому колі, і він не міг зрозуміти як його крутить.

Загалом перехід із початкової школи до середньої для Гліба пройшов досить легко. Школа та клас залишилися ті самі, вчителі знали про сина та були морально підготовлені до співпраці з ним, а також були дуже здивовані, що він справляється з програмою на рівні з більшістю класу.

Звичайно війна суттєво впливає на нас, проте життя продовжується. Гліб росте, набирається знань та навичок, які знадобляться йому у дорослому мирному житті.