Закінчився перший навчальний рік Гліба і почалися літні канікули, а з ними прийшла і спека. У Кривому Розі є чудовий наземний фонтан, точніше – 2 однакових поряд. Вдень там бігає і купається дітлашня, рятуючись від спеки, а ввечері він гарно підсвітлюється. Фонтан є одним з найулюбленіших місць відпочинку місцевих жителів.
Незважаючи на те, що фонтан знаходиться в іншому районі міста, ми вирішили поїхати туди всією сім’єю на вихідних. Взяли з собою запасний одяг для перевдягання дітей, рушник і поїхали.
Дітей було багато. Менші бігали в одному фонтані, а старші – в іншому. Гліб з Матвієм бігали зі старшими.
Спочатку наші діти були обережними, звикали до води, а інші дітлахи розважались на повну і були мокрі з голови до п’ят. Поступово і наші діти стали більш розкутими і бігали вже на рівні з усіма.
Ми з дружиною розмістилися за столиком літнього кафе, яке зручно було розташоване поряд з фонтанами в тіні сусіднього палацу культури. Попиваючи мохіто і спостерігаючи за дітьми ми згадували, скільки було вкладено зусиль , щоб зараз, в цю саму хвилину, ми могли спокійно відпочивати за столиком кафе, а Гліб бігав з дітьми у фонтані, абсолютно не відрізняючись від інших дітей. Ніхто з батьків дітей, що знаходились поруч з нами, і не здогадувався, що у Гліба аутизм.
Звичайно, нам ще є над чим працювати, але коли зусилля вкладені у навчальному середовищі, приносять результат в житті – це дуже надихає працювати далі над дефіцитами нашого сина і прагнути до нашої головної мети – самостійного життя Гліба.
