За мізерними відповідями Гліба на наші з дружиною розпитування про його взаємодію з дітьми в школі нам стало відомо, що син має в цьому складнощі. Звичайно, це було дуже очікувано, але нам потрібно було конкретно знати, в чому проблема, щоб її вирішувати.

Гліб дуже хотів грати з іншими дітьми у класі, але вони не приймали його у свою гру. Як казав син: “Вони мені не дозволяють грати” або “Вони зі мною не дружать”. Після спілкування з учителем з’ясувалося, що Гліб просто намагався включитися в гру, яку вже розпочали інші діти, без їхнього дозволу і якихось спроб з його боку цей дозвіл запитати. Звичайно однокласники Гліба не приймали його до себе в гру, тому що він не дотримувався неписаних соціальних норм і правил.

Після обговорення цієї проблеми з нашою чудовою кураторкою Алла Сергіївна запропонувала навчити Гліба цій навичці за допомогою соціальної історії, а саме «Як попроситись пограти разом». Я знайшов в інтернеті вже готову історію, наша кураторка її трохи видозмінила та модернізувала. Трохи приземлила та спростила фрази, а також додала варіанти відповідей у разі згоди чи не згоди дітей прийняти у гру. Я переробив соціальну історію за рекомендаціями нашої кураторки, і ми почали працювати за нею в такій послідовності.

Спочатку ми читали та обговорювали з Глібом кожен блок у соціальній історії, а третій та четвертий блок, у яких є варіанти фраз та відповідей, опрацьовували окремим завданням. Потім ми показували Глібу соціальну історію без тексту, лише з картинками, і він нам розповідав її напам’ять. На наступному етапі ми створили кілька ситуацій вдома за участю нашого молодшого сина, щоб Гліб попросився у гру до нас із Матвієм.

Перший позитивний результат наших зусиль з’явився ще на першому етапі роботи із соціальною історією. Один із однокласників Гліба бігав класом і син попросився бігати разом із ним і… хлопчик погодився. Вони бігали вдвох по класу як пригорелі та робили дуже багато галасу. Вчителька зробила їм зауваження і припинила цю біганину, а потім після уроків розповіла дружині. Іра погодилася з Жанною Станіславівною, що бігати класом і кричати – це неприйнятно, але ми з дружиною між собою дуже раділи першому успіху Гліба у налагодженні соціальної взаємодії з однокласниками. Гліб виходив зі школи щасливий і захоплено розповідав, як він бігав із хлопчиком класом і їм було дуже весело.

Далі були і успіхи, і розчарування у взаємодії з однокласниками, але через два тижні нашої активної роботи із соціальної історії у Гліба стало набагато більше контактів із дітьми у класі.