Знову до школи у 2ий клас

Протягом літа ми часто ходили до парку, де збираються люди з усієї округи для відпочинку з дітьми, собаками або просто прогулятися на самоті. У цьому парку ми часто зустрічали однокласників та однокласниць Гліба. Син дуже радий і щасливий був їх зустріти, вони своєю чергою не стрибали від захоплення, звичайно, при зустрічі з Глібом, а хоча б віталися і навіть кілька разів пограли з ним.

Таке доброзичливе ставлення до Гліба з боку однокласників додавало нам впевненості, що син із задоволенням піде до школи цього року і там почуватиметься своїм.

За перший неповний навчальний рік він зміг освоїтись у школі, однокласники звикли до його скажімо так «нетипової» поведінки і в цілому взаємодія між ними дійшла якогось консенсусу. Коли Гліб із задоволенням йшов до школи, а його однокласники вважали його за свого.

Враховуючи карантин, 1го вересня цього року не було традиційної лінійки для всієї школи, а лише для 1-их та 11-их класів. Всі інші класи привітали вчителів на вулиці, а діти зайшли самостійно до школи та пройшли до свого класу. Гліб теж сам зайшов до школи. Через пару хвилин я йому зателефонував на його смарт-годинник, щоб переконатися у його благополучному приході до класу.

ДРУГОКЛАСНИК НА 1е ВЕРЕСНЯ

Поки що Кривий Ріг перебуває у «зеленій зоні» стосовно епідеміологічної ситуації щодо Covid-19 та 1-4 класи перебувають у школі без масок. На першому уроці вчителька Гліба розповідала про коронавірус, хоч усі діти, мабуть, і так знають про нього все.

Перший тиждень у новому навчальному році пролетів непомітно. Поки весь навчальний процес протікає у легкій формі, але у 2-му класі Гліб вже почав вести щоденник, з’являться домашні завдання, яких за концепцією Нової Української школи (НУШ) ​​не було у 1-ому класі, завдання стануть складнішими, але я впевнений, що Гліб упорається з програмою не гірше за своїх однокласників та однокласниць.