Того ж дня, коли Гліб вирушив з класом на страусину ферму, у школі було заплановано сімейно- спортивне свято.
Це свято – це довга традиція Криворізького лицею №24, якій понад 20 років. Воно проводиться щоразу на початку навчального року. Величезний масштаб та високий рівень організації цього свята викликали захоплення та величезне море позитивних емоцій. Я ніколи не брав участі у шкільних заходах такого масштабу.
Подія відбулася на території, що прилягає до школи. Судячи з назви свята, всі сім’ї брали участь у ньому. Ми теж були на ньому разом, включаючи нашого молодшого сина Матвія (куди ж його подінеш).
На початку була урочиста частина відкриття заходу, а потім розпочалося найцікавіше. Було 13 локацій-конкурсів, які потрібно було пройти всім класам – від перших до одинадцятих. Кожен клас мав свою схему проходження всіх локацій, щоб не заважати один одному і щонайменше перетинатися з іншими класами. Клас Гліба 1-А мав однакову схему з 1-Б та змагався у всіх конкурсах саме з цим класом.
Біля школи організованими натовпами бігали близько 1000 чоловік-учні, їхні батьки, сестри, брати, дідусі, бабусі та інші родичі. На кожній локації керували старшокласники. Щоб не втратити своїх дітей у цьому натовпі, кожен клас мав свій головний убір певного кольору. Гліб та його однокласники мали зелені косинки.
Змагальний дух був присутній на даному святі, але все ж таки головне в ньому була участь, а не перемога. Було дуже весело, задерикувато і захоплююче.
Вчителька Глібарозподілила за алфавітним списком хто з дітей та їхніх батьків братиме участь у якомусь конкурсі, щоб нікому не було прикро.
Перший конкурс був лише для перших класів, на якому три перші класи танцювали під керівництвом аніматорів із числа старшокласників. Гліб танцював разом із усіма однокласниками.
Далі була гра в бочу, а за ним дуже веселий конкурс. Потрібно було пройти певну дистанцію на дерев’яних дошках, до яких прив’язані мотузки, у складі трьох осіб. Практично у всіх конкурсах брали участь як діти, так і дорослі. У цьому конкурсі теж. Виглядало це все ось так.
У наступному конкурсі потрібно було пересунути машину на певну відстань. За кермом сидів чоловік і керував автомобілем, а діти думали, що тягнуть вони. Гліб брав участь у цьому конкурсі та протягнув машину разом з рештою своїх однокласників.
Потім були біг по надувній гірці на час, гра у волейбол за допомогою ковдри та перетягування каната. У перетягуванні каната діти програли, а дорослі, тобто батьки, виграли.
Після був конкурс зі збивання з пожежного гідранту фішок на час. Для цього спеціально стояла пожежна машина і пожежник допомагав дітям та дорослим впоратися із цим конкурсом. За розподілом ми з Глібом брали участь у цьому конкурсі і пройшли його успішно.
Після цієї локації закінчився час, і клас Гліба не встиг пройти всі конкурси, але головною була участь.
Коли вже стемніло в центрі майданчика, розпалили величезне багаття і запустили салют. Також на пришкільній території попередньо були розставлені столи для кожного класу, на яких виставили смаколики для дітей.
Наприкінці була дискотека на вулиці, а Гліб та його однокласники, особливо ті, хто їздив із сином на ферму страусів, дуже втомилися і стали проситися у батьків додому.
Як мені сказала директорка школи Тетяна Миколаївна, яку я випадково зустрів, це свято – найулюбленіший захід усіх дітей школи, особливо старшокласників.
Мені сімейно-спортивне свято теж дуже сподобалося. Все було дуже круто та масштабно. У Гліба в цей день вражень було дуже багато і він після приходу додому одразу завалився спати.
