Менш ніж рік тому ми з Глібом відвідали захід, присвячений Всесвітньому дню розповсюдження інформації про аутизм ( що встановлений Генеральною асамблеєю ООН 18 грудня 2007 р. та відзначається щорічно 2 квітня, починаючи з 2008 року).
Цей захід було організовано чудовими керівниками ГО «Інші грані»(«Другие грани») в м.Кривий Ріг. Подія ця відбувалася у великому ТРЦ та частиною цього заходу було відвідування контактного зоопарку, який розташований в тому ж ТРЦ.
Ми з Глібом теж зайшли в цей контактний зоопарк. Там були різні тварини (велика черепаха, папуга, невеликий кабан та інші), які знаходилися поза своїми клітками або вольєрами і до них можна було торкатися. У сина цей зоопарк не викликав абсолютно ніякої зацікавленості або емоцій. Йому було нецікаво і нудно. Що тварини, що стіни – однаково було для Гліба і досить скоро ми пішли.
Зовсім нещодавно (минулими вихідними) знайомі запропонували відвідати той самий контактний зоопарк. Враховуючи, що Матвій з моєю дружиною там ще не були, а пропозиція надійшла від мами подружки Матвія з його дитячого садочка, ми погодилися поїхати. Хоча я був впевнений, що реакція Гліба буде такою ж, як і першого разу.
Я в день поїздки був на роботі, тому поїхали без мене. Цей ТРЦ знаходиться на протилежному від нас кінці міста і ніхто, крім Гліба, там ще не був.
Після прибуття на місце Гліб сказав, що вже тут був. Коли моя дружина запитала його, чи зможе він показати дорогу до зоопарку, син відповів ствердно. І ось Гліб веде трьох дорослих людей і двох дітей (мою дружину, її подругу з чоловіком та Матвія з його подружкою з дитячого садка) до місця призначення, тобто в зоопарк.
Але найвражаюче, що трапилось далі, це реакція Гліба на тих самих тварин, що і майже рік тому. Він на рівні з нормотиповим братом та його подругою був у захваті від тварин. Гладив їх із задоволенням і виявляв до них дуже жваву цікавість.
Таке відчуття, що дитина почала «прокидатися» і виявляти цікавість до оточуючого світу. Хоча домашні тварини почали його цікавити ще минулого літа (про що я вже писав раніше), але ця поїздка підкріпила нашу впевненість у розвитку сина.
