Через півроку після того, як ми почали працювати з нашою кураторкою постало питання – як навчити Гліба таким поняттям, як «сьогодні», «вчора», «завтра», дні тижня, місяці, числа і т. ін.
Алла Сергіївна запропонувала нам зробити візуальний розклад. На той час ми вже купили багатофункціональний пристрій і мали під рукою домашню друкарню. Надрукувати картки і зробити їх самостійно за принципом карток PECS не завдало складнощів. Я зробив у Ворді шаблон для карток розміром 5*5 см і вставляв туди необхідні для розкладу картинки з інтернету з підписами під ними. Вийшло ось так.
Залишалось обрати основу для розкладу. Після довгих роздумів було обрано основу для написання картин розміром 60 на 80 см. Цю основу дружина обклеїла самоклеючою плівкою. Після розмітки по дням тижня ми наклеїли на двосторонній скотч одну з половин липучки для одягу (теж на клейовій основі), а другу половину липучки – на картки. Всі картки ми зберігаємо у спеціальній книзі, зробленій власноруч з канцелярських товарів. Ось що в нас вийшло тоді ще російською мовою.
Пройшов рік, перш ніж у Гліба сформувались часові поняття. День за днем ми звертали його увагу на візуальний розклад. Проговорювали дні тижня, число, місяць, пору року. З часом він вже сам став помічати зміни в розкладі. Вивчив дні тижня, місяці, пори року.
Візуальний розклад також допомагав йому зрозуміти, що він буде робити і коли. Якщо ми планували похід до якогось закладу – цирк, басейн, дитячий ігровий центр, то на розклад чіпляли певну картку в певний день і Гліб знав, коли ми туди підемо. Це запобігало істерикам і безглуздим абстрактним для нього поясненням типу «в суботу зранку 7 червня».
Рутинні щоденні справи – відвідування дитячого садочка, щоденні заняття, чищення зубів і т. ін. – також є у розкладі. Це допомагає, перш за все, нам організувати та інформувати Гліба про плани і заплановані справи на кожен день. Іноді він сам переставляє стрілки «вчора», «сьогодні», «завтра» і озвучує день тижня і дату.
Ще ми використовуємо візуальний розклад для того, щоб Гліб міг описати минулі події. Поки у нього складнощі у формуванні розповіді про минулі події і картки на розкладі дуже допомагають при засвоєнні даної навички.
За три роки Гліб і ми настільки звикли до візуального розкладу, що син вже автоматично зранку, прокидаючись, дивиться на розклад і розуміє, що на нього чекає сьогодні.