Закінчилася перша чверть у школі Гліба і почалися перші в житті сина канікули. Можна сказати, що загалом Гліб адаптувався до шкільного життя. Він навчився купувати булочку у шкільній їдальні, їздив із класом на страусину ферму, брав участь у сімейно-спортивному святі.

Спочатку перебування в школі Гліб постійно запитував у вчителя, коли прийде за ним мама. Для того, щоб вирішити цю проблему і зняти тривожність у сина, ми купили йому наручний електронний годинник. Визначати час саме за електронним годинником Гліб уже вміє, а ось по годиниках зі стрілками поки ні. Також я зробив синові візуальний розклад такого плану.

Дружина розрізала його по днях тижня і наклеїла на жорсткішу основу. Щодня Гліб бере візуальний розклад відповідного дня тижня і після приходу до школи кладе його на парту перед собою.

Якось діти запитували в учительки який наступний урок і вона сказала їм запитати у Гліба, бо він має розклад. Гліб був дуже гордий і задоволений, що всі кинулися до нього дізнаватись про наступний урок.

Після першого уроку всі діти йдуть до їдальні, тому на першій перерві я вставив зображення їдальні, а на решті трубочки, які найчастіше Гліб бере з собою для перекусу.

Для перекусу ми купили Глібу ланч-бокс, куди кладемо трохи печива, трубочок або інші смаколики, якими він ділиться зі своїми однокласниками. З дітьми на перервах він бігає коридором, обмінюється якимись короткими фразами, але друзів поки не завів.

Також домовилися з вчителькою, що будемо вести «Аркуш обміну інформацією школа-дім», щоб отримувати інформацію про те, які успіхи та проблеми виникають у Гліба у школі. На жаль, асистентка вчительки звільнилася через два тижні після початку навчального року і все навантаження на заповнення документації, а також цього Ліста лягло на плечі вчительки.

На даний момент у класі у Гліба немає асистентки вчительки і вакансія відкрита, але поки що бажаючих немає. Незважаючи на це син у більшості випадків справляється із завданнями, але іноді допомога асистенткм йому таки потрібна. Та й допомога у спілкуванні з однолітками теж, тому що його рівня навичок замало для повноцінного спілкування з однокласниками. Затримка розвитку мови теж створює перепони для розвитку дружніх відносин з однолітками, але я впевнений, що наша командна робота зі спеціалістами школи дозволить подолати всі ці перепони.

Найголовніше, що Гліб виходить зі школи щасливий, задоволений та з усмішкою на обличчі. Значить йому там комфортно, і ми знову і знову переконуємось, що зробили правильний вибір школи.